В Україні розширять моніторинг доступності та збільшать Мапу безбар’єрності до 90 тисяч об’єктів

Захід об’єднав понад 500 представників центральних органів влади, місцевого самоврядування, девелоперського бізнесу, архітектурних бюро, експертного середовища та громадського сектору для обговорення майбутнього житлової політики та розвитку міст в Україні.

Однією із ключових тем заходу стала безбар’єрність. У межах конференції Наталія Козловська виступила з доповіддю «Потреба в безбар’єрності: аналіз і прогноз», а також взяла участь у панельній дискусії, присвяченій практичним аспектам створення доступного середовища.

За її словами, безбар’єрність не обмежується лише фізичною доступністю будівель чи інфраструктури, а є питанням якості середовища для всіх людей.

«Досвід усього світу показує: простір, який є доступним для тих, хто найбільше цього потребує, стає більш комфортним, безпечним і зручним для всіх. Саме тому безбар’єрність – це насамперед про якість міського простору загалом», — наголосила заступниця міністра.

Наталія Козловська також представила плани щодо моніторингу безбар’єрності, який координує Мінрозвитку. У 2025 році спільно з компанією ЛУН було створено першу всеукраїнську Мапу безбар’єрності, на якій сьогодні відображено майже 80 тисяч об’єктів.

Водночас цього року моніторинг буде суттєво розширено. До нього увійдуть не лише громадські будівлі та інфраструктурні об’єкти, а й житло, магазини, банки, аптеки, поштові відділення, заклади харчування та готелі — тобто об’єкти, з якими люди взаємодіють щодня. Очікується, що вже цього року кількість об’єктів на Мапі безбар’єрності зросте до близько 90 тисяч.

Результати моніторингу доступності в громадах свідчать, що наразі лише близько 20% об’єктів можна вважати безбар’єрними. Одним із найбільших викликів у забезпеченні фізичної доступності залишається адаптація та реконструкція будівель радянської спадщини, які проєктувалися та будувалися без урахування потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та сучасних вимог доступності.

Саме тому створення безбар’єрного середовища сьогодні потребує не лише нового будівництва за сучасними стандартами, а й системної модернізації існуючої інфраструктури, яка становить основу більшості громад України. 

Окрему увагу під час виступу заступниця міністра приділила ролі громад та бізнесу у впровадженні безбар’єрних рішень. Вона нагадала, що практичним інструментом реалізації державної політики у сфері фізичної доступності є флагманський проєкт Мінрозвитку «Рух без бар’єрів».

«Сьогодні вже понад 800 громад працюють над створенням безбар’єрних маршрутів. Водночас безбар’єрність неможливо створити лише силами держави чи органів місцевого самоврядування. Людина щодня користується не лише державними послугами, а й послугами бізнесу. Саме тому доступність має стати спільною відповідальністю держави, громад і приватного сектору», — зазначила Наталія Козловська.

Під час панельної дискусії учасники обговорили практичний досвід впровадження безбар’єрних рішень у житловому будівництві та міському середовищі, необхідність зміни підходів до проєктування, питання вартості впровадження доступності, а також прогноз майбутнього попиту на безбар’єрні рішення. 

Учасники заходу наголосили, що безбар’єрність необхідно закладати ще на етапі планування нових об’єктів. Якщо принципи безбар’єрності враховуються ще на етапі концепції та проєктування, їх реалізація є значно простішою та економічно ефективнішою, ніж подальше переобладнання вже існуючого середовища.

Також у межах конференції відзначили проєкти, які змінюють міста на краще, — лауреатів ЛУН Місто Awards. У категорії проєктів, що роблять міське життя комфортнішим і безбар’єрним, нагороди отримали адаптовані банкомати Ощадбанку з голосовим супроводом для незрячих людей, проєкт інклюзивного житла для ветеранів та пацієнтів екосистеми UNBROKEN у Львові, а також інклюзивний пляж “Безмеж” в Одесі, який за сезон відвідали понад 100 тисяч людей.