06 січня 2026, 09:05
Він народився 1901 року у Полтаві у сім'ї військових. Родина мешкала на околиці міста, тому Микола з дитинства звик працювати в саду і на городі. Це захоплення вплинуло на вибір майбутньої професії.
Гришко вступає до Полтавського сільськогосподарського інституту. У 1925 році, з відзнакою закінчивши цей заклад, Микола Миколайович як один із найталановитіших випускників продовжує навчання на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту.
Здобувши і педагогічну освіту, Микола Миколайович поєднував наукову і педагогічну діяльність: у 1926–1929 рр. викладав у Майнівському сільськогосподарському технікумі, Сумському педагогічному інституті (1930), Чернігівському (1930-1931), Глухівському(1932-1940), та Київському сільськогосподарських інститутах, Київському (1939-1941) державному університеті імені Тараса Шевченка (1944-1948).
Учений продовжував займатися дослідницькою роботою завжди. І це принесло свої плоди: ще будучи молодим, він здобув професорське звання. Микола Гришко першим написав і видав україномовний «Курс загальної генетики» (1933). Результатом його копіткої роботи із селекції конопель стало присудження вченому, без захисту докторської дисертації, найвищого наукового ступеня – доктора сільськогосподарських наук. Це відбулося у 1936 році, а через три роки його обрали дійсним членом (академіком) Академії наук України (нинішньої Національної академії наук). Вінцем діяльності стало відновлення та розбудова Центрального республіканського саду АН УРСР. Ботанічний сад був заснований у 1935 р. як підрозділ Інституту ботаніки, а з липня 1944 р. ботанічний сад став самостійною установою у складі Академії Наук і М. М. Гришко був призначений його директором. Микола Миколайович запропонував в основу будівництва саду покласти не систематичний, а ботаніко-географічний принцип. Він писав, що ботаніко-географічний принцип дасть можливість повніше показати не тільки флору, але й окремі типи рослинності, характерні для різних регіонів колишнього Союзу, наголошував, що сад має стати зразком садово-паркового мистецтва, в якому повинні розкриватися багатства і різноманітність рослинного світу.
Під керівництвом М.М.Гришка була проведена величезна робота зі створення колекцій рослин. Завдяки енергії та зв’язкам Миколи Миколайовича Гришка у 1946–1947 рр. були організовані експедиції до радянської окупаційної зони (Німеччини, Угорщини тощо). Лише з Німеччини завдяки зусиллям Миколи Миколайовича було завезено 167 тис. посадкових одиниць рослин та 1372 зразків насіння. Серед них унікальні сорти бузку, троянд, азалій, які і нині прикрашають ділянки саду. Були здійснені численні експедицій в різні регіони колишнього Радянського Союзу, звідки було привезено сотні кілограмів насіння. Саме завдяки його старанням та енергії у ботанічному саду було зібрано унікальну колекцію рослин. М.М. Гришко активно сприяв введенню в сільське господарство і зелене будівництво нових видів харчових, технічних, плодових, квітниково-декоративних рослин. Саме під його керівництвом у ботанічному саду була започаткова селекційна робота. У 1952 р. за ініціативою М.М. Гришка для координації діяльності ботанічних садів була створена Ради ботанічних садів України та Молдавії, яку він очолював до 1958 р. М.М. Гришко автор понад 100 наукових праць.
На жаль, видатний учений не дожив лише кілька місяців до відкриття своєї «Справи життя» та помер Києві у 3 січня 1964 року. Але його вклад у розвиток цього унікального ландшафтного парку був високо оцінений нащадками. У 1991 році Ботанічному саду на печерських пагорбах було урочисто присвоєне ім’я його фундатора, а у 1999 році парк набуває статусу Національного. Відтоді його офіційне ім’я – Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
На території саду його засновнику було встановлено Пам’ятник, а Рада ботанічних садів України, за ініціативи онука ученого, вручає Премію за значні досягнення у сфері селекції рослин.
Гришко Микола Миколайович
Гришко Микола
Гришко Микола 4
Гришко Микола 3
Гришко Микола 2
Підпишіться, щоб отримувати листи.