Покликання психолога – зберегти наше психічне здоров’я

Психологи в Україні нині допомагають пережити травматичні спогади, навчитися спілкуватися з тими, хто постраждав через війну, та жити в нових, неспокійних, реаліях, знайти спільну мову і розуміння з близькими, які повертаються з фронту.

Під час воєнних дій психіка людини перебуває в постійному напруженні. Реакціями на стресові та травматичні події можуть бути страх, ступор, плач, агресія, почуття провини, апатія та інші. З такими почуттями багато людей просинаються у своїх домівках та підвалах, і в тимчасових притулках по всьому світу. Навіть знаходячись в умовній безпеці, через стрічку новин українці кожен день стають очевидцями страшних подій. Війна впливає на всі аспекти життя, залишаючи глибокий слід на психічному здоров’ї людей, тому психологічна підтримка стає ключовим елементом адаптації та відновлення.

Робота з травмою та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Військові дії часто призводять до розвитку травматичних реакцій і ПТСР. Психологічна допомога в цьому випадку полягає в:

• роботі з травмою: через травматичні події (вибухи, руйнування, втрати) людина може зазнавати гострого стресу або тривалих реакцій на травму;
• створенні безпечного простору для проживання емоцій горя та підтримки процесу адаптації до нових умов життя без втраченої людини чи дому;
• роботі з тривожністю і депресією;
• роботі зі страхом перед майбутнім і невизначеністю;
• підтримці відновлення нормального режиму сну, харчування та фізичної активності;
• допомозі в інтеграції до мирного життя, подолання почуття відчуженості від родини та цивільного суспільства.

Психологічна допомога переселенцям і біженцям. Люди, які змушені були покинути свої домівки через війну, стикаються з проблемами адаптації в новому середовищі. Психологічна підтримка включає:

• роботу з почуттям втрати та дезорієнтації, допомогу в адаптації до нових умов;
• підтримку у відновленні почуття стабільності та безпеки;
• роботу з травматичними спогадами про втрату житла, бомбардування або втечу.

Психологічна підтримка сімей. Війна сильно впливає на сімейні стосунки, тому робота з сім’ями включає допомогу в налагодженні комунікації між членами сім’ї, які переживають стрес і втрати, та роботу з конфліктами, що виникають в умовах кризи.

Найпоширенішими методами психологічної допомоги в умовах війни, на мою думку, є когнітивно-поведінкова терапія, EMDR, групова терапія, арт-терапія.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним з найефективніших підходів у психологічній допомозі в умовах війни, оскільки вона спрямована на зміну негативних мисленнєвих патернів і поведінки, які можуть виникати внаслідок травматичних подій. КПТ допомагає людям адаптуватися до нових обставин, подолати стрес, тривожність, депресію, ПТСР та інші емоційні наслідки війни. Техніки КПТ, що використовуються під час війни:

• журнал автоматичних думок: пацієнти записують свої негативні думки та аналізують їх на предмет раціональності;
• поведінкові експерименти: клієнт перевіряє свої негативні припущення, наприклад, «якщо я піду в людне місце, мене атакують», шляхом поступового занурення у ситуацію;
• реконструкція спогадів: пацієнти наново переживають травматичні події під керівництвом терапевта, щоб зменшити їхній емоційний вплив.

EMDR (десенсибілізація та переробка рухами очей) є одним з ефективних підходів для допомоги людям, які пережили травматичні події під час війни. Цей метод спрямований на опрацювання травматичних спогадів, які зазвичай викликають сильні емоційні або фізичні реакції. EMDR допомагає зменшити інтенсивність цих реакцій і сприяє інтеграції травматичного досвіду, що дозволяє людям адаптуватися до життя після травматичних подій. Як працює EMDR:

• процес терапії: під час сесії EMDRклієнт фокусує свою увагу на травматичному спогаді, одночасно виконуючи рухи очима або отримуючи інші форми білатеральної стимуляції (наприклад, тактильні або звукові сигнали);
• подвійна увага: пацієнт одночасно перебуває в безпечному терапевтичному середовищі і концентрується на травматичному досвіді, що сприяє розмиванню негативних емоцій і переконань, пов’язаних із травмою;
• інтеграція спогадів: клієнт поступово вчиться переробляти травматичні спогади, в результаті чого вони стають менш інтенсивними і перестають домінувати над життям людини.

Групова терапія створює безпечне середовище, де учасники можуть ділитися своїми почуттями, досвідом і знаходити підтримку в інших людей, які також пережили важкі обставини. Це знижує відчуття «ненормальності» чи «неадекватності» через власні емоційні переживання.

Відновлення після травми. Для людей, які пережили травму війни (як цивільні, так і військові), групова терапія допомагає в переробці травматичних спогадів. Спільне обговорення травмуючих подій з іншими учасниками може знизити інтенсивність емоційних реакцій на них і сприяти психологічному відновленню.

Арт-терапія дає можливість учасникам працювати з травмою, тривогою, страхом і стресом через символічні образи, кольори та форми, що робить її особливо цінною для дітей, підлітків і дорослих, які пережили важкі події. Види арт-терапії в умовах війни:

• Малювання та живопис. Це найпоширеніший спосіб арт-терапії, який дає змогу людям виразити свої думки і почуття через кольори, форми та композиції. Малювання дозволяє вільно висловлювати внутрішні переживання без потреби в вербальному описі.
• Музична терапія. Використання музики як інструменту для вираження емоцій. Це може бути гра на музичних інструментах, спів, імпровізація або прослуховування музики для заспокоєння і вираження емоцій.
• Танцювальна терапія. Рух і танець можуть допомогти висловлювати емоції, які важко виразити словами. Танцювальна терапія особливо ефективна для тих, хто відчуває емоційне заціпеніння або не може знайти вербальні способи вираження травми.

Без належної психологічної підтримки наслідки війни можуть мати довготривалі ефекти на психічне здоров’я постраждалих, що може призвести до розвитку психічних розладів, проблем у соціальних взаємодіях та труднощах у поверненні до нормального життя. Тому надання своєчасної та відповідної психологічної допомоги є важливим елементом в процесі реабілітації та відновлення.

Олена Кострюкова, психолог КП «4-а міська клінічна лікарня

Полтавської міської ради ім. Леоніда Куроєдова»