- Як війна змінила ринок праці?
- Які нові можливості відкриваються для жінок і чоловіків у професійній самореалізації?
- Чи залишаться «чоловічі» та «жіночі» професії у післявоєнний період?
Учасників привітала Тетяна Іваніна, очільниця Бюро гендерних стратегій і бюджетування, яка реалізовує цей проєкт, наголосивши, що спілкування у форматі діалогу – ще незвичне для громадськості, але надзвичайно цінне, адже учасники мають можливість не просто висловитися, а бути почутими як однодумцями, так і опонентами без критики власної позиції.
«Нас чекають складні часи. Чи бізнес буде замовником кадрів серед жінок? Чи жінка вирішуватиме куди іти на роботу? Буде потреба у самореалізації чи просто не буде інших варіантів, а буде потреба годувати дітей? Кажуть, що жінки займуть місце чоловіків у повоєнному світі, але це дуже дискутабельно, тому другий діалог невипадково присвячений цій темі», – прокоментувала голова організації. Під час зустрічі студенти різноманітних спеціальностей та правоохоронці обговорили вибір професії, виклики, з якими вони стикалися, коли визначалися зі спеціальністю, з омріяною професією, реакцію рідних.
Цікаво, що для більшості ключовим фактором у виборі професії стало саме покликання, а не фінансова мотивація. Однією з найбільш обговорюваних тем стала гендерна дискримінація на ринку праці. Учасників вразили випадки, коли жінкам-кранівницям занижували зарплату на 50% у порівнянні з чоловіками за ту ж саму роботу лише через їхню стать, а також історії про жінок, які працюють на котельнях, шахтах та виконують інші фізично складні види робіт.
«Цікаво, що у Музеї науки університету є інтерактивний кран і коли відвідувачі чують питання: як думаєте, кого більше серед тих, хто керує краном - чоловіків чи жінок? Всі як один переконані, що чоловіків. Але, насправді, жінок-кранівниць більше. І саме жінки краще керують краном, адже їх вестибулярний апарат краще адаптується до уважної роботи на висоті», – прокоментувала учасниця Світлана.
Деякі учасниці поділились історіями зміни професійної орієнтації через страх упередженого ставлення ще під час навчання, якого зазнали їх мами та інші родички. У деяких учасників та учасниць родина упереджено ставиться до обраної професії. Серед основних пропозицій щодо змін учасники та учасниці діалогу наголосили на необхідності якісної профорієнтації – знайомства з професіями безпосередньо на робочих місцях, у реальних умовах, щоб бачити наживо особливості різних професій. Серед потреб визначили популяризацію усіх спеціальностей та освітніх програм, які пропонують навчальні заклади, аби молодь мала широкий вибір і могла приймати усвідомлені рішення, а охочі змінити професію - бачили можливості.
Окремо підкреслили важливість подолання гендерної дискримінації під час працевлаштування і професійної діяльності – оцінювання має ґрунтуватися на професіоналізмі, а не на статі. Не менш важливим аспектом названо усунення законодавчих лакун і суперечностей.
Фінальна рефлексія виявила, що після діалогу учасниці і учасники дізнались нові інсайти, надихнулись спілкуванням і вмотивовані на позитивні суспільні зміни. Цей захід став можливим завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд. Інформація, що представлена на заході, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії, Українського Жіночого Фонду та Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.
Люди Сидять
Підпишіться, щоб отримувати листи.