02 серпня 2024, 15:20
Видання презентували до 100-річчя з дня народження славетної гончарки-скульпторки і малювальниці з Опішні.
Захід відвідали заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Департаменту культури і туризму ОВА Ірина Удовиченко, мистецтвознавці, краєзнавці, культурологи.
«Усе своє життя, величезний талант і непохитну волю Олександра Селюченко віддала гончарному ремеслу, подолавши непростий шлях до мистецтва, до розуміння глибини народної культури. Творчість Олександри Федорівни стала одним із найкращих надбань української культури ХХ століття, – зауважив Антон Чубенко. – З галереї її мистецьких образів постає щедра на все прекрасне Україна, яку мають можливість бачити відвідувачі виставок у багатьох містах світу. Її твори є носіями духовних ідеалів, естетичних, моральних цінностей народу».
У альбомі-каталозі представлені близько 200 авторських робіт, а також малюнки з альбому «Орнаменти до керамічних виробів». У додатку міститься література про Олександру Селюченко. Видання є результатом колективної праці музейників та спробою першого проєкту з оцифрування фондової колекції, здійсненої ще 2022 р. Якісний повноколірний цифровий друк забезпечило харківське видавництво «Майдан».
Альбом вданий за кошти меценатів Благодійного фонду «Меценатська фундація «OLOS» – представників соціально орієнтованого бізнесу з Полтавщини та Дніпра.
Нині багато творів мисткині прикрашають музеї різних країн. У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігаються кілька сотень авторських робіт. Формування колекції тривало у 1960-1980-их рр.
У творчості Олександра Селюченко зверталася до звичних для народної пластики сюжетів. Олександра Селюченко часто декорувала свої глиняні вироби розписом. Серед різноманітних скульптурок не знайти двох однакових.
Олександра Федорівна Селюченко (06.05.1921, Опішня – 23.06.1987, Опішня) – українська керамістка, народна майстриня, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України (1970). Після закінчення семирічки 1937 р. навчалася у дворічній керамічній художній школі. За направленням працювала малювальницею в промартілі с. Воскресінька (Запорізька обл.). Пережила Голодомор 1932 – 33 рр., Другу світову війну, мобілізацію на відбудову Донбасу (1943 – 1946 рр.). Повернувшись працювала на заводі «Художній керамік» 30 років (1946 – 1976 р.).
Уперше твори мисткині були представлені на Всеукраїнській виставці дитячих іграшок у Києві (1949), де вони посіли призові місця.
1988 року створений Меморіальний музей-садиба гончарки Олександри Селюченко в Опішні. Меморіальною дошкою вшановано майстриню на Стіні гончарної слави в Музеї мистецької родини Кричевських.
Підпишіться, щоб отримувати листи.